Схема аналізу уроку математики

Схема аналізу уроку математики

Підготовка вчителя до уроку:

знання та використання вчителем диференційованих програм, інструктивно-методичних матеріалів з питань викладання математики;

визначення вчителем мети уроку, типу уроку, відбір форм і методів навчання відповідно до мети, підготовка дидактичного, роздаткового матеріалу, навчальних посібників, ТЗН, комп’ютерної техніки;

відповідність змісту навчального матеріалу програмам, віковим особливостям, можливостям учнів.

Науково-методичний рівень викладання:

виконання вчителем основних дидактичних принципів навчання (науковість і доступність викладання, міцність результатів навчання, системність і систематичність навчання, формування навичок самоосвіти, формування сталого інтересу до вивчення предмету тощо);

використання можливостей програмового матеріалу для формування наукового світогляду, логічного мислення, загальнолюдських моральних і духовних цінностей, поваги до національної культури і традицій;

формування в учнів відповідальності за результати навчання в процесі розв’язування математичних задач;

спрямування діяльності учнів на вироблення вміння застосовувати отримані знання для вирішення різноманітних практичних задач;

ефективність здійснення учнями по елементного аналізу і встановлення відповідальності між математичним записом висновків і їх словесним формулюванням;

оптимальний вибір організаційних форм, методів (зокрема, інноваційних) і прийомів викладання математики;

здійснення індивідуального та диференційованого навчання;

раціональне поєднання пояснювально-ілюстартивних методів з евристичного, частково-пошуковими, здійснення проблемно-пошукового навчання;

робота вчителя з розвитку логічного мислення учнів: розв’язування задач з аналізом, спеціальний добір запитань, задач і вправ, виявлення раціональних шляхів розв’язування;

розвиток активної пізнавальної діяльності учнів, формування операцій мислення, інтенсивність навчальної діяльності, щільність уроку;

формування загально навчальних і спеціальних умінь та навичок учнів, формування опорних знань, міжпредметні зв’язки на уроці;

система самостійних, практичних, контрольних робіт, їх періодичність, зміст, ступінь труднощів. Дотримання вимог до письмових робіт.

Діяльність учнів на уроці:

формування сталого інтересу до вивчення математики;

активність учнів на етапі актуалізації та застосування знань та умінь;

різноманітність видів та характеру самостійних робіт;

математична культура школярів, уміння учнів застосовувати знання на практиці, працювати з додатковою літературою;

ступінь розвитку математичного мовлення і мислення учнів;

володіння теоретичним матеріалом, основними поняттями, теоремами, законами, формулами, алгоритмами;

дисципліна протягом усього уроку.

Діяльність учителя на уроці:

педагогічний такт, прийоми співтворчості та співдружності;

володіння педагогічною технікою, мова вчителя;

керівна роль вчителя (вміння організувати роботу учнів на уроці);

реалізація основних функцій учителя.

Результативність навчально-виховного процесу:

співвідношення за трудністю і обсягом домашніх і класичних робіт;

якість знань, умінь, практичних навичок учнів;

забезпечення базового рівня математичної освіти;

об’єктивність оцінювання навчальних досягнень учнів, ведення тематичного обліку знань;

сформованість в учнів навичок роботи з підручником, довідковою літературою, таблицями, мікрокалькулятором,  комп’ютером тощо;

наявність навичок усного рахунку, сформованість обчислювальних навичок;

ступінь розвитку мислення учнів, умінь розв’язувати задачі, доводити теореми;

розвивальне і виховне значення уроку;

виконання плану уроку;

реалізація мети уроку;

найбільш вдалі елементи уроку;

що на уроці не реалізовано, чому;

 загальна оцінка уроку.